Коли і як можна отримати рішення про надання статусу безробітного?
Реєстрація безробітного здійснюється в день подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного до обраного нею міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості особисто, під час безпосереднього відвідування, в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.
Рішення про надання статусу безробітного або відмову в наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання (поновлення) статусу безробітного. Після чого безробітний отримує підтвердження на електронну пошту або на телефон про надання статусу безробітного та виплати допомоги із безробіття /або сповіщення про необхідність доопрацювання / або аргументована відмова.
Пункти 4, 17-19 Порядку реєстрації перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 №792, передбачають подання до центру зайнятості наступних документів:
- паспорт громадянина України;
-довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
- документ про освіту (за наявності);
-трудова книжка (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості).
Ви можете звернутися до будь-якого центру зайнятості, у будь-який зручний для Вас спосіб та час, де фахівці служби зайнятості надаватимуть Вам соціальні послуги щодо сприяння у працевлаштуванні, враховуючи професійні навички, освіту, потреби ринку праці, стан здоров’я, а також повну інформацію про всі наявні вакансії, згідно чинного законодавства про зайнятість населення, та всебічно сприятимуть Вашому працевлаштуванню, а також розмістять Ваше резюме у базі даних служби зайнятості.
В яких випадках період безробіття зараховується до страхового стажу?
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №1105, страховий стаж – період (строк), за який щомісяця сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Зокрема, як зазначено у ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, до страхового стажу зараховується:
? час перебування на обліку у центрі зайнятості у періоди, коли особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності);
? отримання допомоги по частковому безробіттю;
? отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв'язку з пандемією коронавірусу;
? отримання матеріальної допомоги під час професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації.
Чи може ВПО працевлаштуватися за сумісництвом, якщо на основному місці роботи оформлено простій?
Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб залишається одним з найгостріших питань Київської обласної служби зайнятості. Від цієї категорії громадян до фахівців центрів зайнятості поступають багато питань. Особливо від тих, у кого не розірвані трудові відносини. Чи може ВПО працевлаштуватися за сумісництвом, якщо на основному місці роботи оформлено простій? Чи можна при цьому працювати повний робочий час, а не на 0,5 ставки?
Згідно з нормами постанови КМУ від 4 березня 2015 р. № 81 на період проведення антитерористичної операції положення пунктів 2-4 постанови КМУ від 3 квітня 1993 р. №245 щодо тривалості роботи за сумісництвом заборони не застосовуються до працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції.
Тобто, на час дії воєнного стану для вимушених переселенців скасовано обмеження для роботи за сумісництвом, які стосуються часу тривалості роботи. Працівника можна оформити не лише на 0,5 ставки, але й на більшу тривалість робочого часу, в тому числі і на повний робочий день.
При прийнятті працівника на роботу за сумісництвом роботодавець має дотримуватися вимог ч. 4 ст. 24 КЗпП. За цією нормою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, і повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.
Оскільки трудова книжка працівника знаходиться за основним місцем роботи, відповідно запис до неї про прийняття на роботу за сумісництвом може проводитись за бажанням працівника за основним місцем роботи на підставі витягу з наказу про роботу за сумісництвом.
Інформація про трудові відносини із сумісниками обов’язково відображається роботодавцями у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, тобто робота за сумісництвом зараховується до трудового стажу.