Люди, якими ми пишаємося
Люди, якими ми пишаємося
З нагоди Дня Конституції України міський голова відзначив Подяками людей, які своєю працею, мужністю та відданістю щодня втілюють у життя цінності, закріплені в Основному Законі нашої держави.
Стаття 49 Конституції України гарантує кожному право на охорону здоров'я та медичну допомогу.
Саме цим принципом щодня керується Антон Грицунов - лікар-анестезіолог Таращанської міської лікарні.
Ми щиро раді, що до команди наших медиків долучився саме такий висококваліфікований фахівець. Сьогодні він допомагає вдосконалювати роботу реанімаційного відділення, працює зі складним сучасним обладнанням та впроваджує найкращі практики інтенсивної терапії.
За його плечима - безцінний бойовий досвід. Пройшовши шлях від санітарного інструктора до начальника медичного пункту батальйону, він рятував життя українських воїнів на Донецькому та Харківському напрямках. За особисту мужність і самовідданість нагороджений почесними нагрудними знаками Головнокомандувача ЗСУ «За збереження життя» та «За сумлінну службу».
Стаття 65 Конституції України наголошує:
«Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.»
Ці слова стали життєвим дороговказом для наших наступних відзначених.
Ігор Лисенко став на захист України у 18 років, розпочавши свій бойовий шлях з оборони Київщини, а згодом продовжив службу у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Він воював у найгарячіших точках - під Часовим Яром та на Авдіївському коксохімічному заводі, був штурмовиком, снайпером і пілотом дронів.
Після важкого поранення Ігор не лише повернувся до активного життя, а й продовжив служити громаді вже в іншій ролі. Сьогодні він працює у Таращанській міській раді, займається питаннями цифровізації та кібербезпеки, а також очолює «Ветеранський корпус» і організацію «Центурія», допомагаючи побратимам адаптуватися до мирного життя та виховуючи молоде покоління справжніх патріотів.
Юрій Трутенко свідомо обрав військову службу ще до початку повномасштабного вторгнення. У лютому 2023 року під час виконання бойового завдання він отримав надзвичайно важке поранення. Понад 40 операцій і тривала реабілітація стали його новим полем боротьби, яке він мужньо пройшов.
Особливо вражає його людяність. Юрій розшукав родину свого рятівника Володимира, який загинув у бою, і сьогодні підтримує та опікується його матір'ю. Ця історія стала сюжетом зворушливої програми «Я не забуду» і ще раз нагадує, що справжня сила Воіна проявляється не лише на полі бою, а й у здатності пам'ятати, дякувати та підтримувати інших.
Щиро дякуємо кожному, хто своєю працею, мужністю та людяністю зміцнює нашу громаду і нашу державу. Саме завдяки таким людям конституційні права і цінності набувають справжнього змісту.
