Звернення міського голови Михайла Кривошеєва з нагоди початку нового навчального року
Ще жодного разу ми не починали навчальний рік так, як цього разу. З емоційним виснаженням багатьох від нескінченних тривог і військової ситуації.
Але саме це наповнює мене повагою до кожного з вас, шановні освітяни, директори закладів, вчителі, батьки, діти.
Шановні директори, ви вже давно керуєте не просто школою, а живим організмом у надзвичайних умовах. Укриття, харчування, тривоги, кадри, батьки, документи - жоден курс з менеджменту вас до такого не готував. Дякую за це! Ви не самі - пишіть, сигналізуйте, ми поруч.
Шановні вчителі, те, що ви залишаєтеся в професії, - це свідомий вибір, який змінює життя конкретних дітей. Дякую за те, що ви є!
Шановні батьки, якщо зараз важко бути вимогливим, встигати, тримати все під контролем - це не слабкість. Це реальність четвертого року війни. Іноді достатньо просто бути поруч. Цього року в кожній школі громади буде гаряче харчування для кожної дитини - хоча б один тягар (приготування обіду) ми знімаємо з ваших плечей.
Дорогі діти, ви зростаєте в обставинах, яких ніхто не обирав. І все одно зростаєте! І ми тут, поруч із вами, щоб ви мали можливість безпечно вчитися і помилятися, відпочивати, розвиватися і рухатися вперед.
Шановні студенти! Ви починаєте цей рік у віці, коли вже все розумієте. Про війну, про втрати, про те, як змінилося майбутнє, яке ви собі малювали. І все одно вступили, обрали, прийшли. Ваше покоління будуватиме країну, яку ми всім народом відстоюємо. І те, що ви вчитеся саме зараз, саме тут - це вже внесок у цю країну. Знайте: ми бачимо вас як людей з конкретним потенціалом, який Україні дуже потрібен.
Починаючи 1 вересня, що для нас буде найкращим результатом у травні?
Найкращий результат - це якщо закінчення навчального року ми зустрінемо вже в мирній країні. А поки ми до неї йдемо, хай цей рік відкине все зайве і залишить головне: живий контакт між учителем і дитиною. Де вчитель відчуває себе професіоналом, якого поважають і чують. Де дитина не боїться помилитися. Де батьки - партнери школи, а не її опоненти. Де сирена - вже тільки у підручниках історії.
Бажаю нам усім цього року не легкості, бо її обіцяти не можу. А укріплення внутрішніх сил, розширення своїх можливостей та багато теплих моментів серед складних днів. І відчуття, що ми в цьому разом.
