Таращанська міська територіальна громада
Київська область, Білоцерківський район

Історичні відомості

Таращанщина – край, який завжди славився працелюбними людьми та родючою землею, яка щедро нагороджувала їх за працю.

Сьогодні Таращанська міська територіальна громада має потужний аграрний комплекс, розвинену інфраструктуру, промисловий потенціал та великодуховні культурні надбання.

Таращанську міську територіальну громаду Білоцерківського району Київської області з адміністративно-територіальним центром м. Тараща утворено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» від 12 червня 2020 року № 715.

Фото без опису

До складу Таращанської міської територіальної громади (далі – Територіальна громада) входять населені пункти: місто  Тараща та села: Антонівка, Бовкун, Буда, Велика Березянка, Велика Вовнянка, Веселий Кут, Володимирівка, Дубівка, Калинове, Кирдани, Кислівка, Ківшовата, Косяківка, Красюки, Крива, Круті Горби, Лісовичі, Лукянівка, Лука, Маковецьке, Мала Березянка, Мала Вовнянка, Малоберезанське, Плоске, Потоки, Ріжки, Салиха, Северинівка, Станишівка, Степок, Улашівка, Червоні Яри, Чернин, Юшків Ріг та їх жителі, які є членами громади.

Площа громади — 758,41 км², населення —  26 010 особи.

Відстань від адміністративного центру громади м.Тараща до обласного центру (м. Київ) – 115.

Таращанська міська територіальна громада межує з: Богуславською міською територіальною громадою; Маловільшанською сільською територіальної громадою; Медвинською сільською територіальною громадою; Рокитнянською селищною територіальною громадаю; Ставищенською селищною територіальною громадою.

Адміністративним центром Територіальної громади є місто Тараща, в якому розміщені її органи місцевого самоврядування.

Фото без опису

Кілька тисячолітню історію має Таращанська громада. Витоки її лежать у часах Скіфської держави, про що говорять древні кургани біля сіл Бовкун, Чернин, Кирдани. Неабияку наукову і культурну цінність становлять археологічні знахідки – кіммерійський клепаний бронзовий казан та бронзова сокира доби пізньої бронзи. Численними є памняхівської, пеньківської культур, ранньодержавного утворення Київської Русі. На території села Ківшовата знайдено два кургани скіфських часів – Безіменники та Подолянка (VV ст. до н.е.).

Історія сіл Ківшовати, Станишівки, Буда-Кошеватської тісно пов’язана з історією Козаччини.

У найближчій до наших днів минувшині, край був центром адміністративних утворень Речі Посполитої та Російської імперії. В 1722 році Тараща отримала привілеї містечка, а 1791 році Магдебурське право. У 1800 році повітовий центр перенесено із П’ятигір у Таращу і перейменовано у Таращанський.

Перший повітовий з’їзд Рад відбувся у лютому 1918 року в м. Таращі. А вже в березні проведено мобілізацію до партизанського загону, який брав участь у партизанському русі і в червні переріс у найбільше на Україні Таращанське повстання, загони якого склали ядро легендарного Таращанського полку.

Промисловість і комунальне господарство району внаслідок війни і інтервенції були зруйновані.

В 1929-1930 роках виникли промартілі «Більшовицька праця», «Швейкоп», та сільськогосподарські артілі в усіх селах району.

В 1932-1933 роках чорною косою пройшов по району голодомор. За даними Державного архіву Київської області та свідчень очевидців тих страшних подій в районі голодною смертю померло понад 10 тисяч жителів. Найбільше людей померло у селах Калинове (Чапаєвка), Лісовичі, Северинівна, Велика Березянка.

Мужньо відстоювали таращанці рідну землю у боротьбі з ворогом у період Великої Вітчизняної війни. Тисячі їх воювали на фронтах, більше 700 жителів взяли участь у партизанському русі та підпільній роботі проти німецько-фашистських загарбників. За мужність і героїзм понад 7 тис. воїнів-таращанців удостоєні нагород, 4 - стали Героями Радянського Союзу – Вернигора П.Л. (м. Тараща), Навроцький М.К. (м. Тараща), Пилипченко Д.О. (м. Тараща), Штельмах Д.Л. (с. Велика Вовнянка ), 2 – повними кавалерами ордена Слави.

Земля Таращанська з прадавніх часів була краєм, що народжував невтомних трудівників та воїнів звитяжців. Тут щедро врожаяться хліб і любов, добро і пісні, легенди і перекази. Із Таращанського краю родом багато талановитих, працьовитих, знаних в Україні та за її межами людей:

  • кобзар, композитор, бандурист, член Спілки радянських композиторів П. Носач, до сьогодні збереглася криниця в с.Бовкун, з якої пив воду П. Носач;
  • заслужений лікар України, хірург, який в м.Умань збудував, працював та очолював міську лікарню В.О. Рибченко;
  • художник, живописець, графік, Член Національної спілки художників України П. Ємець;
  • президент Академії наук СРСР, тричі герой Соціалістичної праці А. Александров;
  • генерал армії Української Народної Республіки В. Сікевич;
  • знаменитий конструктор авіадвигунів А. Люлька;
  • Голова Верховної Ради України кількох скликань О. Мороз;
  • доктор історичних наук В. Жебокрицький;
  • український композитор О. Злотник;
  • майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтингу, рекордсмен світу, Європи та України серед ветеранів В. Поштаренко;
  • валторніст, військовий диригент, полковник, професор А. Кузьменко;
  • видатний діяч в галузі будівництва М. Красносільський;
  • академік Національної академії наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки М. Осауленко;
  • майстер спорту України, багаторазовий чемпіон та призер Чемпіонатів та Кубків України, учасник чемпіонату Європи з кросу, переможець матчової зустрічі 13 країн Європи Б. Семенович;
  • український оперний співак І. Пономаренко;
  • заслужений артист України Т. Осадчий (нар.31.10.1960);
  • учений, математик, доктор фізико-математичних наук, викладач математики в техаському університеті (США) В. Некрашевич;
  • географ-метеоролог, кандидат географічних наук, директор Українського гідрометеорологічного центру МНС України М. Кульбіда та багато інших.
  • кілька років у Таращі жив і творив відомий композитор М. Лисенко.
 

                              На Таращанщині збереглося чимало пам’яток історії та мистецтва:

Каланча пожежного депо (середина ХІХ ст. м. Тараща)

                                             Фото без опису

Костел Марії Магдалини (кінець ХІХ ст. м. Тараща)

                                         Фото без опису

В селі Ріжки є цілюще джерело кришталево чистої води, що б’є на околиці села в мальовничому куточку. За спонсорські кошти збудували капличку, окультурили цей прекрасний тихий куточок природи. Слава про цілющу воду розійшлася далеко за межі Таращанщини. Люди часто розповідають про непоодинокі випадки зцілення нею. В день Успіння Пресвятої Богородиці тут щороку проводиться богослужіння.

                                    Фото без опису

 

Окрасою культурного життя міста є народний фольклорний ансамбль «Вишиванка» - солісти дитячої вокальної студії центру творчості дітей та юнацтва лауреати Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів.

              Фото без опису

Самодіяльний народний ансамбль «Козацький курінь» - лауреат Міжнародного фестивалю «Слов’янський базар», неодноразовий переможець обласних конкурсів-оглядів, учасник міжнародних свят.

Фото без опису

Гордістю села Ківшовата є аматорський духовий оркестр «Гармонія» Ківшоватського сільського Будинку культури (кер. С. Недужий), створений у 1977 році. Оркестр об’єднує та згуртовує обдаровану творчу молодь. В 1993 році колективу було присвоєно звання «Народний». Він бере участь в організації відзначення державних свят, благодійних акціях та концертах, Днях міст і сіл області та є багаторазовим учасником і призером Міжнародних та Всеукраїнських фестивалів.


Фото без опису

Відомим на теренах громади та за її межами є і аматорський фольклорний гурт «Козацькі розваги» (керівник П.М. Винниченко), який своє творче життя розпочав у 1996 році. В 1999 році ансамблю присвоєно почесне звання «Народний». Протягом своєї творчої діяльності гурт неодноразово був учасником Міжнаціональних, Всеукраїнських і обласних заходів, частий гість регіональних свят і фестивалів та неодноразово нагороджувався дипломами та грамотами. «Козацькі розваги» є справжньою скарбницею обрядів і пісень нашого краю.

При Лісовицькому сільському Будинку культури діє відомий своєю творчістю далеко за межами Таращанщини аматорський фольклорний ансамбль «Берегиня» (керівник М.П. Силенко). Колектив створений у 1971 році, а в 2017 році йому присвоєно почесне звання «Народний». Ключовими складовими в творчості ансамблю є народна пісня, збереження та відтворення традиційних обрядів і звичаїв. Музичні інструменти, на яких грають учасники колективу – шумові: гармошка, бубон, гребінь, пральна дошка, коса, банячок, рубель деревяний, ложки, скляні пляшки. Репертуар аматорів багатий на фольклорні та українські народні пісні. Нині творча скарбничка гурту складає понад 200 пісенних творів, до яких щороку додаються нові.

Фото без опису

 

Щедра наша Таращанська земля. Але найбагатша вона людьми, які жили і житимуть на ній!

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь