Білоцерківське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області інформує:
Управління соцстраху Київщини направило 429,3 тис грн на щомісячні виплати для 14 медиків і їх родин
З початку року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області направило 429,3 тис. гривень на щомісячні страхові виплати для працівників закладів охорони здоров’я, які отримали стійку втрату працездатності внаслідок профхвороби на COVID-19, а також членів сімей померлих медичних працівників.
З них на щомісячні виплати для працівників закладів охорони здоров’я – 160,9 тис гривень, для осіб, які перебували на утриманні померлих медичних працівників, – 268,4 тис гривень.
Станом на сьогодні управління здійснює щомісячні страхові виплати 5 медичним працівникам. Також щомісячні страхові виплати отримують 9 утриманців у разі смерті медичного працівника.
Щомісячна страхова виплата від Фонду для одного медика складає від 788,98 грн до 14 тис 502,83 грн. Розмір такої виплати залежить від ступеня втрати працездатності і середнього доходу, який потерпілий мав на момент настання страхового випадку.
Нагадаємо, працівники закладів охорони здоров’я, які внаслідок гострої професійної хвороби на COVID-19 отримали стійку втрату працездатності, зокрема інвалідність, отримують від Фонду соціального страхування України щомісячні страхові виплати. Також зазначені виплати фінансуються для осіб, які перебували на утриманні медичних працівників у разі їх смерті.
Такі виплати щомісяця фінансуються Фондом для медичного працівника упродовж усього його життя або до повного відновлення здоров’я. Їх розмір в обсязі 100 % компенсує потерпілому втрачений заробіток відповідно до встановленого МСЕК ступеня втрати працездатності.
Окрім щомісячних страхових виплат, Фонд профінансував для зазначених осіб одноразові допомоги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням і компенсував медичним працівникам втрачений за час лікування гострої професійної хвороби заробіток. Для медичних працівників, яким було встановлено інвалідність, або для їх родин у разі смерті медика, Фондом також було профінансовано одноразові страхові виплати за кошти державного бюджету відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
У рамках співпраці підписано меморандум з Київським обласним центром зайнятості
Сьогодні, 17 червня, між управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі в. о. начальника управління Георгія Галиця та Київським обласним центром зайнятості в особі директора Дениса Дармостука відбулося підписання меморандуму про співпрацю та взаємодію.
Предметом цього меморандуму є поєднання зусиль сторін для формування сприятливого середовища та забезпечення реалізації ефективної державної політики у сфері зайнятості населення.
Сторони домовились про здійснення спільних заходів щодо задоволення потреб обласного управління у кваліфікованих кадрах, створення для цього сприятливих умов, які забезпечуватимуть зайнятість працездатного населення Київщини.
Меморандум набув чинності з дня його підписання.
В е-лікарняному оновились причини непрацездатності
Матеріальне забезпечення застрахованим особам по е-лікарняних необхідно оформлювати за формою заяви-розрахунку, врахувавши, що у е-лікарняного відсутня серія, але йому присвоюється унікальний номер, та в е-лікарняному оновились причини непрацездатності. У заявах-розрахунках по листках непрацездатності на паперових бланках коди причин непрацездатності залишаються без змін.
Причина непрацездатності – це відомості щодо страхового випадку, настання якого зумовило тимчасову непрацездатність, які містяться в записі про тимчасову непрацездатність. Визначення причини тимчасової непрацездатності відбувається в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі категорії медичного висновку.
Причини непрацездатності бувають:
«1 - Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві»
«2 - Вагітність і пологи»
«3 - Необхідність догляду за хворою дитиною»
«4 - Необхідність догляду за хворим членом сім’ї»
«5 - Необхідність догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за такою дитиною»
«6 - Карантин, встановлений відповідно до законодавства»
«7 - Протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства»
«8 - Перебування у відділенні санаторно-курортного закладу»
«9 - Тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу» (може бути із позначкою про зв’язок випадку тимчасової непрацездатності з професійною діяльністю пацієнта)
«10 - Перебування в самоізоляції, обсервації під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2»
У разі наявності у медичному висновку відмітки про зв’язок випадку тимчасової непрацездатності з професійною діяльністю пацієнта, причина непрацездатності «Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві» після завершення розслідування може бути змінена Фондом соціального страхування України на підставі актів розслідування нещасного випадку або професійного захворювання на причини:
«11 - Тимчасова непрацездатність внаслідок професійного захворювання»
«12 - Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві».
Нагадуємо, що випадки тимчасової непрацездатності оформлені паперовим листком непрацездатності та е-лікарняним є різними страховими випадками, тому роботодавець має подати заяви-розрахунки окремо за кожним видом лікарняних.
Форма додатка 1.1 заяви-розрахунку «І. Матеріальне забезпечення»
Роботодавцям необхідно організувати оптимальний режим праці в умовах спеки
Останніми днями денна температура повітря досягла достатньо високої позначки, відтак, стало важливим відкоригувати час роботи працівників у спекотні дні.
Верхньою межею температури на постійних робочих місцях (де працівник проводить більше половини свого робочого часу або не менше 2-х годин поспіль), є температура +28 ºС.
Робота при температурі повітря більше +37 ºС відноситься до небезпечних (екстремальних). За цієї температури не рекомендується проведення робіт на відкритому повітрі.
Заходи з покращення мікрокліматичних умов можуть бути:
- влаштування жалюзі або світловідбиваючих плівок на засклених поверхнях;
- максимальне використання природної вентиляції;
- влаштування систем кондиціювання;
- використання спеціального одягу з натуральних тканин та засобів захисту.
В умовах підвищеної температури рекомендується допускати до роботи осіб не молодше 25 і не старше 40 років.
З метою профілактики зневоднення організму потрібно правильно дотримуватися питного режиму. Рекомендована температура питної води, напоїв, чаю від + 10 до + 15 ºС.
Компенсація втрату солей і мікроелементів, що виділяються з організму з потом, потрібно за рахунок вживання підсоленої води, мінеральної лужної води, молочнокислих напоїв (знежирене молоко, молочна сироватка), соків, вітамінізованих напоїв, киснево-білкових коктейлів.
При температурі повітря понад + 30 ºС і виконанні робіт середньої тяжкості, потрібно випивати не менше 0,5 л води на годину (це приблизно одна склянка кожні 20 хвилин).
Також для підтримки імунітету і зниження інтоксикації організму фахівці радять вживати фрукти та овочі.
Проте всі ці заходи є недостатньо ефективними при роботах на відкритих майданчиках. Тому слід організувати раціональні режими праці та відпочинку.
Тривалість робіт при температурі більше + 28 ºС не повинна перевищувати від 4 до 5 годин за зміну. Необхідно змінити розпорядок робочого дня та перенести години роботи на ранковий або вечірній час, а тривалість регламентованих перерв повинна становити не менше 10% робочого часу на кожні 2 ºС перевищення.
Під час таких перерв працівники повинні перебувати у приміщеннях з різницею температур повітря не більше 5 ºС. Це також слід враховувати працівникам, в приміщеннях яких встановлені кондиціонери.
Особливості організації роботи служби охорони праці на підприємстві
Робота служби охорони праці підприємства повинна здійснюватися відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.
Робочі місця працівників служби охорони праці мають розміщуватись (як правило) в окремому приміщенні, забезпечуватись належною оргтехнікою, технічними засобами зв’язку і бути зручними для приймання відвідувачів.
Для проведення навчання, інструктажів, семінарів, лекцій, виставок може створюватись кабінет з охорони праці.
Роботодавець забезпечує стимулювання ефективної роботи працівників служби охорони праці.
Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій і завдань, не передбачених Законом України «Про охорону праці», Типовим положенням про службу охорони праці, системою управління охороною праці на підприємстві.
Служба охорони праці взаємодіє з іншими структурними підрозділами, службами, фахівцями підприємства та представниками профспілки, а за її відсутності – з уповноваженими найманими працівниками особами з питань охорони праці.
