БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ:
Витрати на всі види допомог по Київській області склали 256,26 млн гривень
За оперативними даними витрати на всі види допомоги (тимчасова непрацездатність, вагітність та пологи, поховання) по Київській області за п’ять місяців поточного року склали 256,26 млн гривень.
А саме:
- по тимчасовій непрацездатності – 207,96 млн грн (81% до всіх видів допомог);
- по вагітності та пологах – 47,87 млн грн (18,7% до всіх видів допомог);
- на поховання – 426,4 тис. грн (0,17% до всіх видів допомог).
Розмір допомоги за один день лікарняного зріс на 15,8%
Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності за підсумками перших п’яти місяців цього року зріс на 15,8% порівняно з тим же періодом 2021 року. Про це інформує пресслужба виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Відповідно до оперативних підсумків січня–травня у середньому за кожен день перебування на лікарняному Фонд соціального страхування України виплачує допомогу у розмірі 426,46 гривні. Це на 15,8%, або на 58,07 грн більше, ніж у ті ж місяці минулого року.
Розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності залежить від тривалості страхового стажу працівника та складає 50% середньої заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж – понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).
Дата фінансування допомог за лікарняними прямо залежить від дати прийняття Фондом заяви-розрахунку – таку заяву формує роботодавець на підставі листка непрацездатності свого працівника та подає до ФССУ на оплату. Знаючи дату прийняття Фондом відповідної заяви, слідкувати за станом оплати лікарняних можна онлайн у телеграм-каналі Фонду: https://t.me/socialfund.
Заходи безпеки під час польових робіт
Попри війну, в Україні набирає обертів посівна. Ризикуючи потрапити під обстріли чи підірватися на мінах, не маючи гарантій щодо збереження посівів та врожаю через можливе нашестя ворога, аграрії дбають про забезпечення людей хлібом. Так, за підрахунками Української природоохоронної групи, зона ризикового сільського господарства в Україні, у межах якої немає змоги провести посівну кампанію або землі якої наразі недоступні, сягає 202600 км², що становить близько 34% усієї площі суходолу України.
У регіонах, які не зазнали бомбардувань та ракетних обстрілів, посівна здійснюється у звичному режимі. Хоча є багато проблем, особливо із забезпеченням пально-мастильними матеріалами, міндобривами, агрохімікатами тощо. На територіях, звільнених від окупанта, і на тих, де проходили бойові дії, органи місцевого самоврядування проводять наради з керівниками сільськогосподарських підприємств, на які запрошують представників ДСНС, правоохоронних органів та військових підрозділів.
На порядку денному – заходи безпеки під час проведення весняно-польових робіт. Адже на частині посівних площ цих територій починати роботи без попередньої підготовки вкрай небезпечно. На деяких полях дотепер залишається військова техніка та вибухонебезпечні предмети. Тому разом із підрозділами ДСНС і ЗСУ керівники підприємств складають плани-графіки обстеження полів та розмінування.
За інформацією, наданою регіональними підрозділами Держпраці, на жаль, на тимчасово окупованих територіях сходу та півдня країни, найімовірніше, посівну не проводитимуть узагалі. Якщо, звичайно, найближчим часом чужинців не буде вибито з нашої землі. Більшість фермерських господарств та інших сільськогосподарських підприємств на окупованих територіях розграбовано, пошкоджено сільськогосподарську техніку, багато сільгосптоваровиробників вимушені були переїхати в безпечніші регіони країни та за кордон.
У комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики застерігають, що цьогорічна посівна кампанія в Україні стане найскладнішою за всю історію незалежності. Через війну українські аграрії зіткнулися з такими проблемами, як відсутність палива, добрив, блокування логістики, перебої з постачанням сільськогосподарської техніки та обладнання.
Зрозуміло, що найбільшу стурбованість викликає небезпека, пов’язана з можливими вибухами мін або снарядів, що не розірвалися, які можуть опинитися на полі або в інших місцях, задіяних під час посівної.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ПОСІВНИХ РОБІТ
Перед тим як проводити посівні роботи на полях, де тривали бойові дії, керівникам сільгосппідприємств і фермерам потрібно звернутися до органу місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС чи поліції, де їх спрямують до органу влади, який прийме заяву на обстеження посівних площ.
Розпочинати сільськогосподарські роботи можна тільки після того, як фахівці інженерних підрозділів обстежать і проведуть на полях необхідні роботи.
Основні складнощі в розмінуванні полів полягають у тому, що це суцільне розмінування, тобто дуже великі площі. Також є труднощі в тому, що поле може бути засіяне подарунками від терористів: снарядами, які не розірвалися, мінними розтяжками, протипіхотними і протитанковими мінами.
Навіть після того, як територію обстежили, не можна бути впевненими на сто відсотків, що всі небезпечні предмети були виявлені. Є ризик натрапити на них у лісосмузі, на пасовищі, у балках та на інших ділянках, де розвертається чи пересувається техніка, здійснюють завантаження насіння або інші роботи. Тож механізаторам та іншим працівникам слід бути надзвичайно обережними.
Аналіз розслідувань нещасних випадків, пов’язаних із вибуховими пристроями, показує, що однією з основних їх причин є грубе порушення елементарних правил безпеки. Тому потрібно обов’язково пам’ятати головне правило: знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.
У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОГО ПРЕДМЕТА:
• не можна торкатися його;
• негайно припинити всі роботи, заглушити двигуни, зупинити роботу обладнання, попередити про знахідку інших осіб, які є поруч, і керівників робіт;
• відвести на максимально безпечну відстань (не менш ніж 100 метрів) усіх людей, які є поблизу, рухатися назад потрібно по своїх слідах;
• за можливості позначити місце розташування предмета, обгородити його дошками, жердинами, гілками, мотузками, шматками яскравої матерії тощо;
• за наявності ґаджета здійснити фотофіксацію предмета та місця його розташування, зберігати спокій і не панікувати;
• негайно повідомити про знахідку оперативні служби, надавши інформацію про характерні ознаки предмета (місце його розташування, дату і час виявлення та особу, яка його виявила) за телефонами 101, 102;
• обов’язково дочекатися представників правоохоронних органів або ДСНС, перебуваючи якнайдалі від місця виявлення предмета або за будь-яким захисним укриттям, не допускати до небезпечної зони інших людей.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:
• заглядати всередину підозрілого пакета, коробки чи будь-якого іншого предмета;
• бити по ньому ногами, пересувати й розкривати виявлений предмет;
• зберігати, переносити, перекладати, перекочувати з місця на місце;
• намагатися розібрати, використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь, заносити в приміщення, закопувати в землю, кидати у криницю або річку;
• здавати на металобрухт, використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів – петард чи вибухових пакетів.
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ВИБУХОВИХ ПРИСТРОЇВ:
• предмети можуть бути незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
• наявність звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу);
• наявність джерел живлення на механізмі або поряд із ним. Це може бути батарейка, акумулятор тощо;
• наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Внаслідок бойових дій постраждали 325 працівників, 110 з них загинули
З початку війни внаслідок бойових дій на підприємствах України зафіксовано 165 випадків травмування та/або смерті працівників, більшість з яких групові.
Під час виконання трудових обов’язків через збройну агресію росії постраждали 325 працівників (+14 за останній тиждень), 110 з них загинули.
Найбільша кількість потерпілих зареєстрована:
? у Миколаївській області – 62 постраждалих, 26 з яких травмовані смертельно;
? Києві – 60 постраждалих, 20 смертельно;
? на Донеччині – 37 постраждалих, 8 смертельно;
? у Чернігівській області – 24 постраждалих, 7 смертельно,
? в Сумській області – 22 постраждалих, 8 смертельно;
? а також на Київщині – 21 постраждалий, 8 смертельно.
Висловлюємо співчуття близьким і рідним.
Щодо кожного випадку поранень або смерті українських працівників внаслідок російського вторгнення організовується робота з розслідування.
Усі працівники, постраждалі під час роботи внаслідок бойових дій, забезпечуються Фондом соціального страхування України страховими виплатами і медико-соціальними послугами.
Потерпілі зі стійкою втратою працездатності упродовж усього життя або до повного відновлення здоров’я крім одноразових допомог також забезпечуються Фондом щомісячними страховими виплатами, які у повному обсязі компенсують їм втрачений заробіток відповідно до ступеня втрати працездатності. Також одноразові грошові допомоги і щомісячні страхові виплати призначаються для членів сімей загиблих працівників.
Зверніть увагу, до відомостей про кількість постраждалих не включаються військовослужбовці, поліцейські, рядовий та начальницький склад органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту ДСНС та ін. Про це інформує пресслужба виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
