Перелік назв вулиць, провулків, які пропонуються до перейменування в Таращанській міській територіальній громаді
Таращанська міська рада інформує, що 16.08.2022 топонімічною комісією при виконавчому комітеті міської ради прийнято рішення про перейменування вулиць та провулків в Таращанській міській територіальній громаді.
Перелік назв вулиць, провулків, які пропонуються до перейменування:
|
|||
№ з/п |
Назва населеного пункту |
Назва вулиці, провулку |
Запропоновані назви вулиць, провулків |
|
м. Тараща |
|
|
1 |
|
провулок Гагаріна |
провулок Івана Гонти ( сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини — повстання проти релігійного, національного та соціального гніту, що вибухнуло 1768 року на землях Правобережної України, що входила в ті часи до складу Речі Посполитої) |
2 |
|
вулиця Колгоспна |
вулиця Михайла Скибицького (народився у селі Корчівка Старокостянтинівського повіту Волинської губернії в шляхетній родині гербу «Роля» руської еліти для поляків. Отримав від батька родинний маєток в с. Веселий Кут Таращанського повіту на Київщині. У 30 - річному віці вступив добровольцем в армію Симона Болівара, одержав звання поручника. У вирішальній битві за незалежність проти іспанських колонізаторів — битві на плато Аякучо в Перу 09.12.1824 року вояки Скибицького добилися перелому та перемоги. В цій битві він отримав поранення. За мужність і героїзм отримав найвищу військову відзнаку — орден «Бюсто де Лібертадор» особисто з рук Болівара. Став одним з організаторів повстанської армії. Події того періоду вплинули на виникнення сучасних — Венесуели, Перу, Колумбії, Еквадора, Панами. Він відповідав за формування інженерних підрозділів та будівництво фортифікаційних споруд, розробив оригінальний проект міжокеанського каналу. Уперше в історії саме він дав інженерний розрахунок Панамського каналу, в порту Маракайбу побудував віллу і назвав її Україна, нині це готель із назвою «Україна» (тільки через півстоліття ідею українця почали втілювати в життя).
|
3 |
|
вулиця Комарова |
вулиця Соломії Крушельницької (українська оперна співачка, педагогиня. За життя визнавана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з Крушельницькою на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй») |
4 |
|
вулиця Курчатова |
вулиця Джерельна |
5 |
|
вулиця Лермонтова |
вулиця Євгена Чикаленка (визначний український громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист. Один з ініціаторів скликання Центральної Ради) |
6 |
|
вулиця Маяковського |
вулиця Лісок |
7 |
|
вулиця Ломоносова |
вулиця Леся Курбаса (український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Представник розстріляного відродження. Народний артист УРСР (1925). Засновник театру «Березіль». Жертва сталінських репресій) |
8 |
|
вулиця Першотравнева |
вулиця Козацька |
9 |
|
вулиця Піонерська |
вулиця Піски або вулиця Звенигородська або вулиця Піщана |
10 |
|
вулиця Пролетарська |
вулиця Шолом Алейхема ( єврейський письменник, драматург, один з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш. Також писав свої твори івритом і російською. Життя митця було тісно пов'язане з Україною. Неодноразово був в Таращі) |
11 |
|
вулиця Пушкіна |
вулиця Улашівська |
12 |
|
вулиця 40-річчя Перемоги |
Вулиця Миколи Камінського
Микола Павлович Камінський народився 18 листопада 1891 р. у м.Єгор’євськ Рязанської губернії. Зі срібною медаллю закінчив гімназію. У віці 20 років вступив на медичний факультет Московського університету, який закінчив у 1914 році. У чині поручника медичної служби був відправлений на фронт, де пробув до 1918 р. У цьому ж році з дружиною Ганною був відправлений у Таращанський повіт на посаду земського лікаря. Дружина стала працювати акушеркою. М.П. Камінський на селянських підводах (свого транспорту лікарня не мала) їздить на виклики до найвіддаленіших куточків Таращанщини, також проводить профілактичні огляди дітей, приймає хворих у повітовій лікарні. Пізніше працює терапевтом, санітарним лікарем, завідувачем протитуберкульозного санаторію, дитячої консультації, районної поліклініки. У 1920-і роки він стане новатором, створивши на Таращанщині першу школу молодих матерів і дитячу кухню, а у 1930-і - районні курси медсестер Товариства Червоного Хреста. М.П. Камінський самотужки виховуватиме двох дітей (дружини рано не стане). Син Борис і дочка Тетяна стануть лікарями. Тетяна Миколаївна більше 40 років працюватиме дерматологом Таращанської районної поліклініки. Під час німецької окупації лікар переховуватиме від розстрілу таращанську єврейку Берту Кардинську, видаватиме таращанцям фіктивні медичні довідки, лікуватиме партизан і підпільників, за що буде ув’язнений у місцевому концтаборі, де пробуде кілька місяців. Після звільнення району, М.П. Камінський у званні капітана медичної служби Червоної армії працює у шпиталях Таращі. Наші земляки відзначали виняткову працелюбність і професіоналізм лікаря М.П. Камінського. Наприклад, він міг поставити діагноз, лише оглянувши забруднену пелюшку немовляти. Був справжнім універсалом. Микола Павлович віддав Таращанщині майже 55 років свого лікарського стажу, був нагороджений урядовими відзнаками, працював мало не до останніх днів свого життя. Останнє місце роботи – Таращанський дитячий будинок. Прожив 82 роки, помер у Таращі у 1973 році. М.П. Камінський є найвідомішим і найбільш заслуженим лікарем Таращі) |
13 |
|
вулиця Тімірязєва |
вулиця Ігоря Сікорського (видатний авіаконструктор українського походження, що працював у Російській імперії та Сполучених Штатах. Творець перших у світі літаків: чотиримоторного «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942), Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії. Син психолога та психіатра Івана Сікорського. У 1918 році емігрував до США, де в 1923-у році заснував компанію Sikorsky Aircraft) |
14 |
|
вулиця Чехова |
вулиця Затишна |
15 |
|
вулиця Чкалова |
вулиця Алейна або вулиця Михайла Старицького (український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру. Батько української письменниці Людмили Старицької-Черняхівської)
Старицький М.П. Михайло Петрович Старицький народився у с.Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії у 1839 році. Рано став повним сиротою, виховувався у родині двоюрідного дядька Віталія Романовича Лисенка (батька композитора). З Миколою Віталійовичем вони стали друзями на все життя, а дружиною Старицького стала молодша Лисенкова сестра Софія. Михайло Старицький і Віталій Лисенки разом навчалися у Харківському і Київському університетах, обидва були членами Київської (Старої) громади. Михайло Старицький – один з найвідоміших культурних діячів України. Він був письменником, поетом, драматургом, перекладачем, театральним діячем. До речі, був настільки закоханий у театр, що всі гроші, виручені з продажу маєтку на Поділлі, направив на український театральний колектив, яким опікувався. Опери «Сорочинський ярмарок», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «За двома зайцями» і багато інших – творіння Старицького. Пісня «Ніч яка місячна» - також. А ще Старицького вважають автором нових слів в українській мові. Слово «мрія» придумав Старицький. Михайло Старицький неодноразово разом з дружиною відвідував Таращу, де на посаді кандидата у мирові посередники служив його троюрідний брат і друг Микола Віталійович Лисенко. Тут він зустрічався також зі своїм вітчимом Віталієм Романовичем Лисенком, який служив головою з’їзду мирових суддів Таращанського і Сквирського повітів.
|
16 |
|
провулок Чкалова |
Провулок Алейний або провулок Михайла Старицького |
17 |
|
вулиця Гребенка |
вулиця Максима Залізняка (керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман) |
18 |
|
вулиця Таращан-ського Полку |
вулиця Чорних Запорожців Чорні запорожці
Таращанське військове формування (далі Таращанський полк) було сформоване під час антигетьманського повстання в червні 1918 року. В серпні 1918 року цей полк з боями форсував Дніпро і перейшов на територію росії. Там увійшов до утвореної російськими більшовиками 1-ї радянської української дивізії (в цій дивізії українців було 27%). Фактично Таращанський полк перейшов на бік більшовицької росії і воював проти України. Кінний дивізіон 2-го Запорізького полку (згодом 1-й полк Чорних запорожців) — військове формування кавалерії армії Української Народної Республіки, що існувало в 1918—1920 роках. Полк Чорних запорожців очолював Петро Дяченко, який ніколи не зраджував Україні і не програв ні однієї битви з більшовиками. Два рази розбивав Таращанський полк. Нині 72-га окрема механізована бригада імені Чорних запорожців Збройних Сил України дислокується у місті Біла Церква Київської області. Багато наших таращанців перебувають у складі 72-ї бригади та воюють проти агресії російської федерації. |
|
Юшківорізький старостинський округ |
|
|
|
с. Велика Вовнянка |
вулиця Колгоспна |
вулиця Фермерська |
|
|
вулиця Пролетарська |
вулиця Богдана Хмельницького |
|
с. Мала Березянка |
вулиця Колгоспна |
вулиця Шевченка |
|
с. Юшків Ріг |
вулиця Пролетарська |
вулиця Ярослава Мудрого |
|
|
вулиця Мічуріна |
вулиця Григорія Сковороди або вулиця Героїв Небесної Сотні |
|
Лісовицький старостинський округ |
|
|
|
с. Володимирівка |
вулиця Пролетарська |
вулиця Вишнева |
|
с. Потоки |
вулиця Гагаріна |
вулиця Поліщукова |
|
|
провулок Чехова |
провулок Журавлевий |
|
с. Лісовичі |
вулиця Мічуріна |
вулиця Медова |
|
|
вулиця Пролетарська |
вулиця Гончарівська |
|
|
вулиця Першотравнева |
вулиця Травнева |
|
|
вулиця Партизанська |
вулиця Новоселиця |
|
|
вулиця Баляса |
вулиця Набережна |
|
|
провулок 9-Травня |
провулок Глиняний |
|
Ківшоватський старостинський округ |
|
|
|
с. Ківшовата |
вулиця Гагаріна, провулок Гагаріна, вулиця Гагаріна-1, вулиця Гагаріна-2 |
вулиця Світанкова |
|
|
вулиця Шолохова |
вулиця Солов’їна |
|
|
вулиця 40-річчя Перемоги |
вулиця Відродження |
|
Великоберезянський старостинський округ |
|
|
|
с. Круті Горби |
вулиця Гагаріна |
вулиця Шкільна |
|
с. Велика Березянка |
вулиця Комарова |
вулиця Софіївська або вулиця Комашки |
|
|
вулиця Ушакова |
Вулиця Миколинки |
|
|
вулиця Кошового |
вулиця Київська |
|
|
вулиця Гагаріна |
вулиця Ярослава Мудрого |
|
|
провулок Чкалова, вулиця Чкалова |
провулок Сонячний, вулиця Сонячна |
|
|
вулиця Колгоспна |
вулиця Веселокутська |
|
Лук’янівський старостинський округ |
|
|
|
с. Станишівка |
вулиця Колгоспна |
вулиця Миру |
|
с. Лук’янівка |
вулиця Колгоспна |
вулиця Тернова |
|
Лучанський старостинський округ |
|
|
|
с. Лука |
вулиця Гагаріна |
вулиця Лугова |
|
Салиський старостинський округ |
|
|
|
с. Салиха |
вулиця Сергієва |
вулиця Михайлівська |
|
с. Кирдани |
вулиця Колгоспна |
вулиця Фермерська |
|
|
вулиця Пролетарська |
вулиця Нагірна |
|
с. Крива |
вулиця Розенкова |
вулиця Дворянська або вулиця Центральна |
|
Калиновецький старостинський округ |
|
|
|
с. Калинове |
провулок Богунського |
провулок Козацький |
Консультації з питання, що винесено на громадське обговорення можна отримати в Таращанській міській раді за адресою: 09501, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 1, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область; електронна пошта: mrtar@ukr.net.
Відповідальна особа за проведення громадського обговорення – керуюча справами виконавчого комітету Таращанської міської ради Потеряйко Світлана Анатоліївна.
Результати громадського обговорення будуть оприлюдненні на офіційному сайті Таращанської міської ради протягом 10 днів після проведення громадських обговорень.