ГУ ДПС у Київській області інформує:
До бюджетів громад Київщини від платників податків надійшло 15,6 млрд грн
У січні – жовтні 2021 року до місцевих бюджетів громад пристоличного регіону від платників податків надійшло 15,6 млрд грн. За словами начальника ГУ ДПС Київської області Олени Виноградової, темп приросту до фактичних надходжень 2020 року у приведених умовах складає 21% або 2,7 млрд грн додаткових для скарбниць коштів.
Найбільші суми до бюджетів громад забезпечили платники Бучанського району – 3,6 млрд грн, Білоцерківського та Броварського районів -2,4 та 2,1 млрд грн відповідно.
У розрізі основних платежів, за повідомленням Олени Виноградової, на 21% зросла сплата податку на доходи фізичних осіб. Так, станом на 1 листопада зі своїх доходів мешканці Київщини сплатили 10,1 млрд грн, що на 1,7 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
Малий та середній бізнес спрямував до бюджетів громад 2,4 млрд грн єдиного податку, збільшивши суму відрахувань на 24% або 461 млн грн.
Плата за землю забезпечила громадам надходження на суму 1,3 млрд грн, що на 5% або 56 млн грн більше за показник того самого періоду 2020 року.
Власники нерухомості, відмінної від земельної ділянки, сплатили 591 млн грн з темпом приросту 36% або 157 млн грн додаткових коштів. Зі сплати транспортного податку до бюджетів Київщини надійшло 9,5 млн грн.
З реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів суб’єкти господарювання перерахували до місцевих скарбниць 555 млн грн. Цей показник на 25% або 112 млн грн більше за надходження січня-жовтня минулого року.
ГУ ДПС у Київській області
Яким чином декларант відображає об’єкт нерухомого майна в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, якщо такий об’єкт було збудовано (придбано) як за рахунок коштів з яких були сплачені у повному обсязі усі податки так і за рахунок...
Яким чином декларант відображає об’єкт нерухомого майна в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, якщо такий об’єкт було збудовано (придбано) як за рахунок коштів з яких були сплачені у повному обсязі усі податки так і за рахунок коштів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки?
Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
При цьому згідно з п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація (дані):
відомості про об’єкти декларування, визначені пп. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Крім того, для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності об’єкт нерухомого майна, який був набутий (збудований) як за рахунок коштів з яких були сплачені податки так і за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації відображається сума витрат або оціночна вартість такого об’єкта нерухомого майна в частині коштів з яких не були сплачені податки.
ГУ ДПС у Київській області
Перспективність нових форматів взаємодії Служби, платників, бізнес-спільноти, громадськості засвідчили результати опитування
Розвиток сервісної складової – пріоритет Державної податкової служби України.
Разом з впровадженням нових сервісів ДПС впроваджує й нові формати взаємодії з платниками податків та громадськістю протягом останнього року. Акцент – толерантність у взаємовідносинах.
Ефективність нових методів засвідчили результати незалежного дослідження, проведеного Литовсько-британською компанією «Baltic-Surveys».
Під час цього дослідження вивчалась громадська думка та ставлення представників бізнесу до діяльності ДПС. Базовими питаннями були: «Досвід» та «Оцінка роботи та іміджу ДПС».
Як засвідчили результати опитування, представники бізнесу краще оцінюють діяльність ДПС, ніж громадськість. Так, 59% представників бізнесу оцінили діяльність ДПС як «добру».
Також представники асоціацій платників податків відзначили високий рівень загального задоволення роботою ДПС, який складає 64%. При цьому кількість незадоволених – 14% та 21% – нейтральні відгуки.
Найцікавішою темою щодо діяльності українських установ у сфері державних фінансів респонденти визначили інформацію про те, як використовуються кошти платників податків – 53%.
Дякуємо всім за високі оцінки та продовжуємо розбудову потужної, дієвої та транспарентної Державної податкової служби України.
ГУ ДПС у Київській області
Платники Київщини спрямували до зведеного бюджету 29 млрд грн
За повідомленням начальника ГУ ДПС у Київській області Олени Виноградової, у період січень – жовтень 2021 року платники Київщини спрямували до зведеного бюджету 29 млрд грн податкових зборів і платежів. Як зазначила очільник податкової служби Київщини, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у приведених умовах надходження збільшилися на 19% або 4,6 млрд грн.
Окремо Олена Виноградова повідомила, що до державного бюджету надійшло 13,4 млрд грн. При цьому темп приросту до відповідного показника 2020 року у приведених умовах складає 19% або 2,1 млрд грн додаткових для бюджету коштів.
Дохід місцевих бюджетів збільшився на 21% порівняно з січнем-жовтнем минулого року. Так, за наданою інформацією, платники пристоличного року сплатили до місцевих бюджетів 15,6 млрд грн з динамікою 21% або 2,7 млрд додаткових коштів.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень – жовтень 2021 року складають 10,6 млрд грн, що на 22% або 1,9 млрд грн перевищує показник минулого року у відповідного періоду.
ГУ ДПС у Київській області
Заповнення рядка 09 заголовної частини Розрахунку ФОП, яка не має найманих працівників, але нараховує (виплачує) доходи на користь інших ФОП від здійснення ними підприємницької діяльності
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що особи, які відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкового агента, зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Зазначений розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) .
Заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, які є його невід’ємною частиною.
У заголовній частині Розрахунку у рядку 09 «Ознака платника єдиного внеску», позначкою «Х» заповнюється відповідна ознака платника податків, а саме:
- 091 – роботодавець – якщо Розрахунок подається юридичною особою або ФОП, який використовує працю найманих працівників;
- 092 – бюджетна установа;
- 093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;
- 094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю.
ФОП, яка не має найманих працівників, не нараховує (не виплачує) доходи застрахованим особам, але подає додаток 4ДФ до Розрахунку, у якому нараховує (виплачує) доходи на користь фізичної особи – підприємця від здійснення нею підприємницької діяльності рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску» заголовної частини Розрахунку не заповнює.
ГУ ДПС у Київській області
Подання Розрахунку та додатку 4ДФ за відокремлений підрозділ, не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку – це встановлено п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 ПКУ.
Отже, юридична особа подає окремий Розрахунок з додатком 4ДФ по кожному з відокремлених підрозділів юридичної особи, не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету.
ГУ ДПС у Київській області
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: хто може скористатися?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до абзацу 1 п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Пунктом 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац другий п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення»).
Згідно з п. 2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (п. 2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
ГУ ДПС у Київській області
Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників ЄП)
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп встановлено підпунктами 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України №851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки ЄП, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками ЄП з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Якщо СГ протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.
ГУ ДПС у Київській області
З грудня 2021 року зростає мінімальний розмір ЄСВ
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 01 грудня 2021 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 6500 гривень, а отже змінюється і розмір єдиного соціального внеску.
Так, мінімальний розмір ЄСВ з 01 грудня становите 1430 гривень (6500 х 22%). Зазнає змін і максимальна сума страхового внеску, яка складе з наступного місяця 21450 гривень. Тобто, максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 97500 гривень (6500 х 22%) розмірів мінімальної заробітної плати.
Зросте з 01 грудня також розмір прожиткового мініміму для працездатних осіб, встановлений ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», який становитиме 2481 гривню, до 30 листопада він складатиме - 2379 гривень.
Зауважимо, що чергове збільшення заробітної плати до 6700 гривень планується з 01 жовтня 2022 року.
ГУ ДПС у Київській області
За результатами перевірок у сфері виробництва, зберігання та торгівлі алкоголю і тютюну встановлено понад 11,7 тис. порушень
З метою запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків, які здійснюють виробництво, зберігання та торгівлю спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах Державною податковою службою України постійно здійснюються перевірки у цій сфері.
За результатами проведених протягом 2021 року таких перевірок встановлено 11 704 випадків порушень платниками податків законодавства у цій сфері, за що до порушників застосовано фінансових санкцій та донараховано акцизного податку на суму 1 116 млн гривень.
Найпоширенішими порушеннями законодавства у цій сфері, що допускаються суб’єктами господарювання, є:
порушення цін – виявлено 2 820 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 49 млн грн;
провадження безліцензійної діяльності – виявлено 1 157 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 70,9 млн грн;
виробництво, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих, без марок акцизного податку або з підробленими марками алкогольних напоїв та тютюнових виробів – виявлено 845 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 88,6 млн грн;
порушення обмежень, передбачених вимогами статті 15³ Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», – виявлено 1 672 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 14,4 млн грн;
не оприбуткування товарних запасів – виявлено 4 682 випадків, застосовано фінансових санкцій на суму 146,9 млн гривень.
ГУ ДПС у Київській області
До уваги великих платників податків!
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1114 затверджено нову редакцію Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення.
Прийнятою постановою передбачено:
- форму заяви про попереднє узгодження ціноутворення, яка подається засобами електронного зв'язку;
- подання заяви за єдиною формою великими платниками податків, які бажають ініціювати підготовчий розгляд ДПС питання проведення (припинення) процедури узгодження ціноутворення, або саму процедуру попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, продовжити (припинити) строк дії договору, подати заперечення щодо припинення дії договору, або процедури узгодження цін (якщо таке припинення було ініційовано ДПС), або просто надати додаткові документи;
- впорядкування процедури звернення до іноземного податкового органу у разі укладення двосторонніх та багатосторонніх договорів.
Зміни спрямовані спростити процеси на всіх етапах процедури попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях в тому числі шляхом їх цифрового розвитку, зокрема, під час листування між ДПС i великим платником податків.
Постанова набирає чинність через місяць з дня її опублікування, але не раніше 01 січня 2022 року.
ГУ ДПС у Київській області
Яку суму коштів повинна задекларувати ФО, яка має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатись правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, (повністю усю суму коштів чи тільки їх частину?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн. та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн. або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.
Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
ГУ ДПС у Київській області
На підставі яких документів визначаються витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів з метою заповнення розділу IX одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
Відповідно до п.п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.
Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що для об’єктів декларування, визначених п.п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається як:
вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Згідно з абзацом 11 ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.
Перелік обов’язкових реквізити, які повинні мати первинні документи визначено ч. 2 ст. 9 Закону № 996.
Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.
Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.
Для подання Декларації фізичній особі необхідно увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, та обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».
Розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації містить, зокрема, поле «Витрати на придбання (набуття) або номінальна вартість», в якому відображаються витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
Враховуючи викладене, при заповненні розд. IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів визначаються на підставі відповідних підтверджуючих документів, якими можуть бути: звіти торговця цінними паперами (брокера); виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів; розрахункові документи (платіжні доручення, касові ордери тощо), а також інші документи первинного обліку.
ГУ ДПС у Київській області
Звернення щодо можливих фактів порушень на роздрібному ринку пального оперативно перевіряються
Одним із дієвих заходів очищення роздрібного ринку пального від нелегальної (стихійної) реалізації, а також реалізації пального з недотриманням нормативно-правових актів, що регламентують порядок його реалізації, є притягнення суб’єктів господарювання (у тому числі громадян) до адміністративної та кримінальної відповідальності з подальшим вилученням такої продукції.
ДПС постійно здійснює аналіз наявних баз даних, інформації висвітленої у засобах масової інформації. Особлива увага приділяється фактам, викладеним у зверненнях громадян, громадських організацій, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування. За результатами таких звернень невідкладно вживаються заходи щодо їх відпрацювання шляхом організації та проведення фактичних перевірок.
Для цього ДПС реалізовано електронний сервіс, який дає змогу покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується реєстратором розрахункових операцій (РРО).
Після здійснення покупки покупці мають можливість здійснити перегляд фіскального касового чека за допомогою електронного сервісу «Пошук фіскального чека», що функціонує у відкритій частині «Електронного кабінету», доступ до якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи.
Так, протягом поточного року лише за результатами розгляду звернень народних депутатів України встановлено випадки не надходження до ДПС інформації про чеки РРО, надруковані на деяких мережевих АЗС. За результатами розгляду таких звернень організовано та проведено 82 фактичні перевірки ризикових АЗС. За їх результатами встановлено низку порушень нормативно-правових актів, які регламентують порядок реалізації пального в Україні, та застосовано близько 7 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.
ДПС інформує небайдужих громадян, які володіють інформацією щодо суб’єктів господарювання (адрес їх господарських об’єктів), які здійснюють реалізацію пального з порушенням вимог діючого законодавства та/або реалізують пальне без застосування РРО (та/або під час перегляду та пошуку у відкритій частині «Електронного кабінету» отриманого чеку РРО встановлено його відсутність) про можливість повідомляти Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, або за телефонами 0800 501 007 та (044) 272 62 55) про такі факти.
Для всебічного та якісного розгляду таких звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання (мережі АЗС), з наданням (за наявності) підтверджуючого документу (чека РРО) або будь яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.
ГУ ДПС у Київській області
Яка вартість земельної ділянки (в межах/за межами України) зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, в тому числі якщо у договорі купівлі-продажу відсутня експертна грошова оцінка?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.
Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власність об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.
Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
ГУ ДПС у Київській області
Які активи є об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бутиактиви фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
ГУ ДПС у Київській області
Заповнення та терміни подання податкової декларації платника ЄП у разі зміни протягом звітного року групи платника ЄП
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду та відображають у ній обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого сплаченого у порядку, визначеному законом.
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи - ФОП у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Згідно з п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ, платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
У податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15%, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
При цьому платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:
1) щомісячні авансові внески, визначені;
2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 % - у разі перевищення обсягу доходу.
Платники єдиного податку третьої групи (ФОП) у податковій декларації окремо відображають:
1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;
2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15% - у разі перевищення обсягу доходу.
Нагадаємо, що 01 січня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України (далі - Мінфін) від 09.12.2020 № 752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі - Наказ № 752), згідно з яким внесено зміни, зокрема, до форми податкової декларації платника єдиного податку - ФОП, затвердженої наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 № 369.
Декларація за оновленою формою, у редакції Наказу № 752, подається починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року 2 Наказу № 752.
Таким чином, ФОП - платник єдиного податку першої - третьої груп, яка протягом року самостійно прийняла рішення про зміну групи платника єдиного податку, в т. ч. з IV кварталу звітного року (незалежно від нової обраної групи платника єдиного податку), подає до контролюючого органу Декларацію наростаючим підсумком у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнює відповідні розділи Декларації для відповідної групи платника єдиного податку, на якій перебував такий платник.
У подальшому платниками єдиного податку, які змінили групу платника єдиного податку протягом звітного року, Декларація подається наростаючим підсумком:
- платниками єдиного податку першої та другої груп (за умови не перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного для цих груп) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду,
- платниками єдиного податку третьої групи у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, в якій заповнюються відповідні розділи (показники господарської діяльності):
для платника єдиного податку відповідної групи, на якій перебував такий платник – показники за минулий період;
для платника єдиного податку відповідної групи, яку обрав (на якій перебуває) такий платник - показники за податковий (звітний) період.
ГУ ДПС у Київській області
Де платник податків може отримати інформацію щодо рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів на відповідній території
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів, зокрема, належать:
встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ;
прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду - п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
ДПС не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги - абз.9 п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.
Вказана інформація (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів. Також на офіційному вебпорталі ДПС розміщено рубрику «Рішення місцевих рад».
Водночас, платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих відповідним органами місцевого самоврядування рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої знаходяться об’єкти оподаткування.
ГУ ДПС у Київській області
Які строки для подання та розгляду контролюючим органом скарги на вимогу про сплату недоїмки зі сплати ЄВ та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що скаргу на вимогу контролюючого органу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі - скарга) подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це контролюючого органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку.
Відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
ГУ ДПС у Київській області
Фізична особа – резидент України
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що фізична особа – резидент України - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються вищенаведені положення, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
ГУ ДПС у Київській області
Як ФО – громадянин, яка не є СГ, може отримати інформацію про наявність (відсутність) у неї податкового боргу?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що фізичні особи – громадяни України, які не є суб’єктами господарювання, інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу можуть отримати, скориставшись Електронним кабінетом ДПС України, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, та через офіційний вебпортал ДПС.
У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника).
Червоним кольором позначені суми заборгованості перед бюджетом.
Важливо: Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Дізнатись про наявність податкового боргу платник податків може також із надісланої або врученої йому податкової вимоги у порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків за наявності боргу в сумі 3060,0 грн. (сто вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)
Звернемо увагу, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060,0грн.).
У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Фізичні особи – громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу:
за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;
за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.
ГУ ДПС у Київській області
Підприємці-спрощенці Київської області сплатили 2,4 млрд грн єдиного податку
За 10 місяців поточного року підприємці-спрощенці сплатили до бюджетів громад 2,4 млрд грн єдиного податку. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова, підкресливши, що надходження січня-жовтня 2021 року перевищують минулорічний показник на 24%. У грошовому еквіваленті це дорівнює 461 млн грн додаткових для місцевих бюджетів коштів. Із загальної суми традиційно переважну частину забезпечили фізичні особи – підприємці: станом на 1 листопада скарбниці громад отримали майже 2 мільярди гривень з темпом приросту 27% або 421 млн грн. На 26% збільшили сплату єдиного податку юридичні особи (ІІІ група), сплативши 254 млн грн з додатковою сумою 52 млн грн. У свою чергу, аграрії-спрощенці забезпечили місцевій казні 208,5 млн грн.
Найбільші суми до казни спрямували платники Бучанського району – 714 млн грн, Білоцерківського – 416 млн грн та Білоцерківського – 333 млн грн.
ГУ ДПС у Київській області
Університет державної фіскальної служби України оголошує V Всеукраїнський Мистецький конкурс
Університет державної фіскальної служби України оголошує V Всеукраїнський Мистецький конкурс «Податкова абетка» для учнів 1-4 класів, «Сьогодення та майбутнє податкової та митної справи» - для учнів 5-9 класів, як одного із незалежних складових Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього». Конкурс носить тематичний характер, метою якого є популяризація податкової та митної грамотності, сприяння творчому підходу до виховання та формування свідомого ставлення до сплати податків у дітей та молоді шкільного віку, налагодження партнерських відносин між податківцями та майбутніми платниками податків.
ЗАПРОШУЄМО ДО УЧАСТІ!
Більше інформації за лінком: https://www.facebook.com/photo?fbid=1621700221506029&set=a.113100319032701
ГУ ДПС у Київській області
Обирайте електронний формат спілкування з податковими органами
Головне управління ДПС у Київській області у період поширення коронавірусної хвороби COVID-19, з метою уникнення загрози розповсюдження інфекції та задля економії часу, рекомендує платникам податків обирати електронний формат спілкування з податковими органами.
Електронні сервіси ДПС, зокрема, сервіси Електронного кабінету надають змогу подати податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет та надіслати заяви, листи, отримати довідки й ознайомитись із корисною інформацією:
- інформацію про стан розрахунків з бюджетом можна отримати у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.
Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС надсилається за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
На Запит платника податків відповідь надсилається через Електронний кабінет не пізніше 15-ти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204» (далі – Витяг). Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності.
-надіслати через Електронний кабінет заяву про повернення помилково/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302001 разом з копією платіжного документа, який надсилається як документ довільного формату ( форма F/J 1360102).Звертаємо увагу, що заява про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.
-у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету платник може створити та надіслати Заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб).
- будь-який платник податку: юридична особа, фізична особа - підприємець, фізична особа може надіслати лист (запит тощо) у довільній формі через Електронний кабінет до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) щодо отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка).
- у меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету створено можливість надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
- фізичні особи у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету мають можливість після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.
У приватній частині Електронного кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
ГУ ДПС у Київській області
На Київщині зростає кількість самозайнятих осіб
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що станом на 01.11.2021 на обліку в територіальних органах ГУ ДПС області перебуває 189516 платників, з них 80235 юридичних осіб та 109281 фізичних осіб (станом на 01.11.2020 на обліку перебувало 180068 платників, з них77496 юридичних осіб та 102572 фізичних осіб), тобто кількість зросла на 9448, з них 2739 юридичних та 6709 фізичних осіб.
Зростання кількості самозайнятих осіб свідчить про те, що все більше громадян забезпечує себе роботою самостійно та створює нові робочі місця.
Протягом січня-жовтня 2021 територіальними органами ГУ ДПС у Київській області зареєстровано 18294 новостворених СГД, з них 2891 юридичних осіб та 15403 фізичних осіб (за січень-жовтень 2020 року зареєстровано 15532 новостворених СГД, з них 2809 юридичних осіб та 12723 фізичних осіб).
Кількість припинених протягом січня-жовтня 2021 року СГД складає – 9594, з них 948 юридичних осіб та 8646 фізичних осіб (протягом січня-жовтня 2020 року кількість припинених СГД складала – 10726, з них 551 юридичних осіб та 10175 фізичних осіб);
Станом на 01.11.2021 платниками ПДВ зареєстровано 17340 платників, з них 15954 юридичних осіб та 1386 фізичних осіб (станом на 01.11.2020 платниками ПДВ було зареєстровано 17194платників, з них 15901 юридичних осіб та 1293 фізичних осіб).
Станом на 01.11.2021 зареєстровано 274759 платників єдиного соціального внеску, з них 81946юридичних осіб та 192813 фізичних осіб (станом на 01.11.2020 було зареєстровано 253393платників єдиного соціального внеску, з них 76227 юридичних осіб та 177166 фізичних осіб).
Протягом січня-жовтня 2021 року сектором ведення ДРФО управління електронних сервісів у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків зареєстровано 514 осіб, з них 447іноземців (протягом січня-жовтня 2020 року було зареєстровано 402 особи, з них 222 іноземців).
В цілому по Київській області протягом січня-жовтня 2021 року видано 57277 карток платника податків або внесено відмітку до паспорта громадянина України про право здійснювати діяльність без реєстраційного номеру облікової картки платника податків (протягом січня-жовтня 2020 року було видано 52344 карток).
ГУ ДПС у Київській області
Суми податків та внесків, які сплачуватимуться ФОП з 01 січня 2022 року
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що 02 листопада 2021 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України
«Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Отже, показники, на які ми очікуємо з 01 січня 2022 року:
Мінімальна заробітна плата:
у місячному розмірі: з 01 січня 2022 року - 6500,0 грн.,
з 01 жовтня 2022 року - 6700,0 грн.
у погодинному розмірі: з 01 січня 2022 року - 39,26 грн.,
з 01 жовтня 2022 року - 40,46 грн.
Нарахування ЄСВ:
Ставка нарахування єдиного внеску становить 22%.
Мінімальний розмір страхового внеску:
з 01 січня 2022 року - 1430,0 (6500,0 х 22%),
з 01 жовтня 2022року - 1474,0 грн. (6700,0 х 22%).
Максимальна сума страхового внеску:
з 01 січня 2022 року складає 21450,0 грн.: максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати (6500,0 х 15 = 97500,0 грн.), звідси максимальна сума страхового внеску 21450,0 грн.
(6500,0 х 15 х 22%). Тобто, це максимальна сума ЄСВ, яка сплачується за умови, що сума отриманого застрахованою особою доходу складе 97 500 грн. в місяць та більше.
з 01 жовтня 2022 року максимальна сума страхового внеску складе 22110 грн. (6700,0 х15 х 22%).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року - 2481,0 грн., з 01 липня - 2600,0 грн., з 01 грудня - 2684,0 грн.
Виходячи з приведених показників, суми податків та внесків для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку у 2022 році складатимуть:.
ФОП I групи
ЄСВ - з 01 січня 2022 - 1430,0 грн.
- з 01 жовтня 2022 - 1474,0 грн.
Єдиний податок - 248,10 грн. – не більше 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022.
ФОП II групи
ЄСВ - з 01 січня 2022 - 1430,0 грн.
- з 01 жовтня 2022 - 1474,0 грн.
Єдиний податок - 1300,0 гривень - 20% від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня 2022 року.
Нагадуємо, що ставки єдиного податку у відсотках (фіксовані ставки) встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад.
ФОП III група
ЄСВ - з 01 січня 2022 - 1430,0 грн.
- з 01 жовтня 2022 - 1474,0 грн.
Єдиний податок - 5% доходу, або 3% доходу та ПДВ.
ФОП загальної системи оподаткування
ЄСВ - з 01 січня 2022 - 1430,0 грн.
- з 01 жовтня 2022 - 1474,0 грн.
Доходи ФОП на загальній системі оподаткування, отримані протягом календарного року від господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18% ПДФО та 1,5% військового збору від чистого доходу, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю.
* ЄСВ наведено у мінімальному розмірі страхового внеску, а максимальна сума страхового внеску з 01 січня 2022 року складатиме 21450,0 грн.: максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 97500,0 грн. - 15 розмірів мінімальної заробітної плати (6500,0 х 15 х 22%). Тобто, це максимальна сума ЄСВ, яку сплачуватиме ФОП, якщо сума отриманого ним доходу складе 97500,0 грн. в місяць та більше.
З 01 жовтня 2022 максимальна сума страхового внеску складе 22110 грн. (6700,0 х 15 х 22%).
ГУ ДПС у Київській області
Торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, повинна здійснюватися за наявності відповідних ліцензій
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 січня 2021 року положення стосовно ліцензування оптової та роздрібної торгівлі застосовуються також до рідин, які використовуються в електронних сигаретах.
Таким чином, роздрібна (оптова) торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з 01 січня 2021 року повинна здійснюватися за наявності відповідних ліцензій – ця норма передбачена змінами, внесеними до Закону України №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» Законом України від 16.01.2020 № 465 - IX .
Нагадаємо, що ст.15 Закону України № 481встановлено, що оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами, можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій.
Звертаємо увагу, що з 01 січня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 року №1308 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015р. №609», якою внесено зміни до переліку органів ліцензування.
З 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС оформляють та видають ліцензії :
- на оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним;
- на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним;
- на зберігання пального.
ГУ ДПС у Київській області
Сплати податки вчасно!
Повідомлення від ДПС допомагають вчасно сплатити податки та уникнути податкового боргу і штрафних санкцій.
У месенджери Telegram та Viber 45 тис. користувачів InfoTAX та понад 3 млн користувачів Електронного кабінету уже отримують таке нагадування.
Що у нагадуванні?
Сума та вид податку, який потрібно сплатити;
посилання в Електронний кабінет.
Переходьте за цим посиланням та отримайте інформацію про Реквізити для сплати.
Понад 2,6 млн фізичних осіб – користувачів Електронного кабінету можуть одразу оплатити податки за Реквізитами при переході за посиланням.
Завдання ДПС – створення нових е-сервісів та сприятливих умов для платників податків.
ГУ ДПС у Київській області
