Історія пані Альони Волинець
Скоро День працівників сільського господарства. Ми публікуємо серію історій «Свій до свого по своє» про людей нашої громади, які живуть із землею в одному ритмі — планують, працюють, вирощують, збирають.
Цього разу - історія пані Альони Волинець зі Станишівки, молодої тридцятирічної жінки, яка довела: любов до землі не має віку.
«Молодь рідко береться за таку справу, - каже вона. - Бо це важко і результат не відразу. Та й мої саджанці цікавлять переважно тих, кому за сорок - п’ятдесят».
На подвір’ї в Альони по-господарськи. Показує грядки полуниці: усе замульчоване, підготовлене до зими.
«Оце маточник, - пояснює. - Він росте інакше, ніж плантація на ягоду. Там квітконос залишаю, а тут — навпаки, зрізаю, вусики прикопую. Технології зовсім різні».
Професійно вона кухар, а у вирощуванні рослин - «самоучка» (проте навряд чи можна десь офіційно навчитися тому, що вміє й знає вона).
«Моя школа - інтернет, - сміється. - Ні техніки, ні помічників на початках не було. Але навчилася: як агроволокно стелити, як полив зробити, як сорт під місцевість підібрати. Одні сорти пропадають, інші залишаю - експериментую».
На ринку Альона вже вісім років, тобто почала справу ще у 22. Коли сезон – реалізують свою продукцію по-різному: і самі (сімєю), і з оптовиками.
«Треба ще водіння автомобіля освоїти, щоб швидше все встигати», - додає вона з усмішкою.
Веде до теплиць - і там справжня краса. Тепло, пахне помідорами, а томатний кетях - як на виставку.
«Теплицю робили самі. І деревину готували, і клепали, і забивали. Знаємо, як укріпити, щоб сніг не продавив, як скидати його взимку. Є свої секретики…..», - ділиться господиня.
Цього року, каже, важко з дровами, але не скаржиться. Усе чисто, доглянуто, видно кожен дотик рук.
«У полуниці я вже все знаю, - каже. - А в теплиці я тільки початківець. Поки розбираюся із розсадою, ще на круглий сезон не перейшла».
До Альони вже приїжджають люди з усієї громади - по розсаду, по саджанці полуниці. Бо хто хоч раз посадив «Альонину полуницю», той знає: і про якість і яким буде щедрим урожай.
Вона не боїться важкої праці, усе робить совісно й уважно. Людей зустрічає щиро, по-доброму, завжди має пораду - перевірену власним досвідом.
Пані Альона Волинець - із тих, хто не чекає нагоди, а сам її створює. І своєю працею доводить, що на землі справжня сила - у наполегливості й любові до того, чим займаєшся!
