Таращанська громада з глибоким болем і скорботою провела в останню путь Захисника України - Білоуса Ігоря Олександровича
16 травня Таращанська громада з глибоким болем і скорботою провела в останню путь Захисника України - Білоуса Ігоря Олександровича.
Цей день став днем тиші, сліз і невимовного смутку. Днем, коли громада об’єдналася у спільній молитві та жалобі, аби попрощатися з воїном, який став на захист рідної землі й до останнього залишався вірним Україні та своєму народові.
Ігор народився 30 липня 1996 року в селі Лісовичі. Закінчив Боярський фаховий коледж та Національний університет біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Менеджмент». Відслужив строкову військову службу у прикордонних військах, працював за фахом.
У перші дні повномасштабної війни, не вагаючись, добровольцем став до лав Збройних Сил України, щоб боронити рідну землю, свій народ і майбутнє України.
У березні 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Орлівка Покровського району Донецької області зв’язок із воїном було втрачено. Довгі місяці тривожного очікування, болю та надії… Згодом трагічна звістка про його загибель підтвердилася. Відповідно до рішення суду військовослужбовець вважається загиблим.
У Свято-Георгіївській соборній церкві міста Тараща відбувся чин відспівування. У скорботній молитві схилили голови рідні, друзі, побратими, керівництво громади та небайдужі жителі, які прийшли віддати останню шану Герою.
Після богослужіння траурний кортеж з урною з останками Захисника вирушив до села Лісовичі, де на кладовищі відбулися церемонія прощання та чин поховання.
Ігор Олександрович назавжди залишиться у пам’яті рідних, побратимів і всієї громади як мужній, щирий та незламний Захисник України, який віддав найдорожче - своє життя - за мирне майбутнє рідної землі.
Його ім’я навіки вписане в історію боротьби за свободу та незалежність України.
Схиляємо голови у глибокій скорботі та вдячності.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
